Кісіль Сергій Петрович

СТВОРЕННЯ ЦИФРОВОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Ключові слова: фізична культура; гаджет; учень; спорт; інформаційні технології

Створення сучасного освітнього середовища на уроках фізичної культури є важливим для залучення учнів до активної участі та розвитку їх фізичних здібностей. Останнім часом велике значення набуває впровадження комп'ютерних технологій у фізичному вихованні учнівської молоді як для діагностики здоров'я, фізичного розвитку, рухових показників, так і для педагогічного контролю. Оскільки здобувачі освіти все більше часу проводять не в спортивних залах, бібліотеках, театрах тощо, а за комп'ютерами, планшетами та іншими гаджетами з’являється необхідність використовувати їх з користю в освітньому процесі.

Нові виклики спонукають до розвитку нових форм і методів навчання. У процесі вивчення освітніх компонентів з фізичної культури активно використовуються сучасні прийоми, зокрема цифрові технології. Викладач може обрати різні форми та методи роботи з використанням цифрових ресурсів: провести лекцію; використати мультимедійні ресурси для створення електронної бази наочних засобів; залучити здобувачів освіти до виконання пошуково-дослідницької роботи ті ін.

Особливістю занять з фізичної культури є те, що вони переважно проходять на відкритих майданчиках чи у спортивних залах. Проте загальні тенденції цифрової освіти, яка не була притаманна фізкультурній сфері, не могли не вплинути на викладачів фізичної культури.

На основі аналізу інтернет-джерел, яке було зроблено Н. Грабік та І. Грубар, було з’ясовано, які цифрові ресурси, використовують вчителі фізичної культури. Це, зокрема, такі:

– вебсервери для створення інтерактивних тестів, вікторин, обговорень, опитувань, навчальних ігор: LearningApps, StudyStack, EDpuzzle, Kahoot, Quizziz, Quizalize, Triventy, Plickers, Google From, Mentimeter, ClassMarker, Майстер-тест;

– засоби електронної синхронної (чати, месенджери, відео-конференції) та асинхронної (електронна пошта, форуми, навчальні групи в соціальних мережах) комунікації (Zoom, Google Meet, Google Classsroom, ClassDojo, Skype, Instagram, Facebook, Telegram, Viber та інші);

– мобільні за стосунки які призначені для моніторингу: щоденної активності (швидкість, кількість пройдених кроків, подолана відстань тощо), ЧСС, дихання, витрат енергії (Google Fit, Health, HealthKit, Nike Plus Running, MyFitnessPal, Samsung Health,); фізичного стану («Digifit iCardio», «Google fit», «Yoga Breathing Exercises», «Breathe», «BackExercises»); водного балансу організму (Waterbalance, Water Drink Reminder, Water Your Body, Watermania, Hydro, WaterLogged); калорійності страв (Таблиця калорійності, Lifesum, Fatsecret, Myfitnesspal (Calorie Counter), Dialife, LoseIt, Eat Slower);

– вебсервери для створення мультимедійних плакатів (Thinglink (https://www.thinglink.com), Glogster (http://edu.glogster.com)); – вебсервери для створення карт пам’яті, ментальних карт (Mindomo, Mindmeister (https:// www.mindmeister.com), Spiderscribe (https://www. spiderscribe.net/);

– вебсервери для створення анімаційних роликів, інтерактивної інфографіки, презентацій та відеоскрайбінгу (Powtoon.com (https://www. powtoon.com), SparkolVideoScribe (https://www. sparkol.com/), PearDeck (https://www.peardeck. com), Nearpod (https://nearpod.com).

Інформаційно-цифрова компетентність це уміння учнів: використовувати цифрові пристрої для навчання техніки рухових навичок, фізичних вправ, оцінювання власного фізичного стану, моніторингу рухової активності.

При використанні інфо-комунікаційних технологій та гаджетів у процесі фізичного виховання молоді, на думку вітчизняних авторів (Корольова, Горячова, Корольов, 2020), необхідно вирішити декілька завдань. При вирішенні першого завдання передбачається створення навчально-методичного забезпечення нового покоління. Для вирішення другого завдання необхідно розробити та використовувати комп'ютерні тести та електронні програми для визначення успішності учасників освітнього процесу. Що стосується третього завдання, то поява останнім часом великої кількості фітнес-браслетів, розумного годинника тощо, дають можливість оцінювати фізичний та функціональний стан молоді безпосередньо під час занять фізичними вправами. Однак при цьому на сьогоднішній день є потреба в розробці методичного забезпечення аналізу та оцінки результатів, отриманих за допомогою різних гаджетів.

При вирішенні першого завдання що нова дидактична організація інформаційно-освітнього середовища навчального закладу потребує повної модернізації джерел інформації (Вахтомова, 2016). Як нам відомо, основним джерелом інформації при викладанні теоретичного матеріалу на заняттях фізичної культури учнів, під час створення уявлення про виконання різних фізичних вправ, у процесі самостійної роботи, у тому числі й виконання домашніх завдань, є паперові підручники, в яких, наприклад, виконання технічних прийомів описується або текстом або статичними малюнками (Аушев, Рогожніков, 2019). Схеми комбінацій, групові дії гравців у різних фазах гри, як правило, представлені як сукупність ліній зі стрілками та цифр. Дані навчально-методичні засоби, мають низьку наочність, відрив від реальності та як результат – низький відсоток сприйняття матеріалу учасниками освітнього процесу. Існуючі відеофільми про спорт та інтернетресурси хоч і наближають до реальності (можна бачити рухи спортсменів), але відводять пасивну роль викладачеві під час демонстрації, який не може проявити свою індивідуальність: змінити послідовність дій, вибудувати свою траєкторію навчання.

Вирішення другого завдання пов'язано з тим, що на тлі нервово-м'язових та значних фізичних навантажень здобувачу освіти потрібно правильно інтерпретувати і сприймати та для себе інформацію, програмувати дії, приймати рішення (Ахтямова, Гнилицька 2017). Під час навчання різних технічних прийомів, крім наведених вище факторів, важливе місце займають індивідуальні психофізіологічні особливості розвитку організму, показники соматичного здоров'я та фізичної підготовленості учня.

Враховуючи вищесказане, є доцільно розробити методику оцінки успішності засвоєння учасниками освітнього процесу рухових умінь з використанням інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях фізичної культури, яка підходитиме графіку занять навчального закладу з урахуванням специфіки професій. Використанням інформаційно-комунікаційних технологій дозволить викладачеві вносити суттєві корективи до освітнього процесу, підбирати зміст спеціальної підготовки учня з урахуванням індивідуального підходу, а головне здійснювати оцінку успішності під час навчання.

Список використаних джерел

1. Мостецька О. І., Лаврін Г. З. Застосування сучасних гаджетів у процесі фізичного виховання, XVІІІ наукова конференція «Проблеми і перспективи розвитку спортивних ігор і єдиноборств у закладах вищої освіти» Харківська державна академія фізичної культури, 2022. – 142-145 с.

2. Дишко О. Л. Цифрова компетентність майбутніх фахівців фізичної культури в умовах нової української школи. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих учених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич, 2023. № 58.

3. Подгорна В. В., Дроздова К. В. Особливості діяльності вчителя фізичної культури в умовах нової української школи. Педагогічні науки. 2019. № 1 (157). С. 147–151. URL: https://doi.org/10.5281/zenodo.2622476.

4. Ахтямова, А.Ф., & Гнилицька, О.А. (2017). Вплив сучасних гаджетів на фізичну культуру. Алея науки, Т. 1, 14, 652-654.

5. Вахтомова, Є.М. (2016). До питання щодо впливу інтернету та гаджетів на якість навчання першокурсників вузу фізичної культури. Збірник матеріалів XI Міжнародної науково-практичної конференції «Перспективи розвитку наукових досліджень у 21 столітті». Махачкала: Апробація, 140-144.

6. Аушев, М.Б.Б., & Рогожніков, М.А. (2019). Значимість та цінність фізичної культури та спорту для студентів. Colloquium-journal, 10-4 (34), 66-67.

7. Корольова, С.А., Корольов, І.В., & Горячова, Н.М. (2020). Застосування сучасних гаджетів під час вирішення рекреакційних та освітніх завдань у фізичному вихованні студентів МТУСІ. Методичні питання викладання інфокомунікацій у вищій школі, Т. 9, 2, 64-69.